Осінь в милі :)

Сьогодні вперше відчула осінь в повітрі. Для мене ця пора завше була кольору шоколаду з ароматом кориці. Тепер цей запах блукає кімнатою. Зварила мила на молоці з корицею. Зїсти хочеться... Варила холодним способом, тому "їстівним" стане за місяць, а наразі ходимо круг нього разом з чоловіком і принюхуємось:)

А ще на столі стигне лавандове мило, білосніжне вийшло і дуже приємне за текстурою - люблю, коли мило робить такі мильні "подарунки".

Друг забрав на пробу шампуневе з дьогтем. Робила для нього "на вимогу". Мало не задихнулась, але, на щастя, воно вже трохи вивітрилось. Колись нам розповідали, що ліки не бувають солодкими чи ароматними. Отакий-от лік вийшов чорніше чорної землі. Але склад там благородний.

У тебе є інтернет, але досі немає мила?

Так відреагував мій друг, коли сказала, що варю мило. Чомусь, коли кажеш, що вариш їсти - усі це сприймають нормально, а коли мило... Незрозуміло, навіщо, якщо полиці в супермаркетах гнуться від мийних засобів: вибирай і колір, і аромат, і форму...
Нехай так, але кондитерські крамниці також повні тістечок, вафельок, цукерок. І незважаючи на це, найбільше цінується домашня випічка. І це вже не видається дивним нікому...

Окрім того, весь асортимент мила виявляється марним, коли ніяк не можеш підібрати шампунь для волосся: він то сушить, то обдаровує лупою, і ще пишається тим, що його можна використовувати щодня. А чи це корисно для волосся і шкіри голови - це вже дрібниці життя...

Тому я вирішила дуже серйозно занятись підбором інгредієнтів для домашнього шампуню, і домашнього мила. Щоб руки, як шовк, і волосся до пояса...

І основне без всяких борсуків, свинок, собачок...Хай живуть своїм життям, а я в миловарінні волію залишатись вегетаріанкою:)